За її словами, зала Національної бібліотеки зібрала усіх, хто всією душею і всім
серцем любить поезію. Це прекрасна нагода висловити словами поезії почуття
всеохоплюючої любові, нестримної радості або невтішного болю.

Серед учасників програми була викладач української мови та літератури Львівського
техніко-економічного коледжу Національного університету «Львівська політехніка»
Г.Тріль, яка вивчає питання трудової еміграції українців в Іспанії. На її думку,
поезія покликана хвилювати, додавати насолоду, плекати високі почуття. «Саме у
цьому залі зібрались ті, хто може говорити про життя не буденно, а римованими
словами. Хто причастився до поезії хоч раз, має пам’ятати, що Муза дуже
примхлива, вона приходить лише тоді, коли серце щире, відкрите до краси і болю». Присутні несподівано поринули і у поетичний світ талановитої землячки О.Тимощук, яка поділила своє життя на дві країни – Україну та Іспанію. Власна поезія О.Тимощук – це глибокий світ українки, яка сміливо створює символічні образи, асоціації і накладає їх на реалістичну основу.

Окрасою вечора була і пісня, яку виконала М.Калитка. Сльози туги, болю, радості і смутку з’явилися на очах у кожного, хто вслухався у чарівно-неповторний голос
співу. Усіх об’єднало бажання зустрітись, поспілкуватись, не зважаючи ні на
вік, ні на уподобання. У залі витав доброзичливий настрій, адже залишивши
буденні клопоти, учасники поринули у чарівний світ поезії.