Встановлено, що страти у Бабиному Яру почалися 27 вересня 1941 р. – розстрілу піддавалися єврейські сім’ї, політпрацівники Червоної Армії, співробітники НКВС, затримані підпільники та інші громадяни. Масові розстріли у Бабиному Ярі проводилися до звільнення Києва від окупації. Одночасно людей знищували у розташованому поруч із Бабиним Яром Сирецькому концтаборі (до 25 тис. жертв).

Серед каральних акцій у Бабиному Яру найбільші відомі:

– 29 та 30 вересня 1941 р. розстріляли близько 34 тисячі євреїв та громадян інших національностей (членів сімей тощо). Відповідно до статистичних даних окупаційної адміністрації, до 9 листопада 1941 р. чисельність розстріляних євреїв перевищила 55 тис.

– 10 січня 1942 року страчено близько 100 матросів і командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії;

– у 1942–1943 рр. розстріляно понад 600 членів ОУН.

На сьогодні найбільш достовірною цифрою жертв Бабиного Яру вважається та, що оприлюднена на Нюрнберзькому процесі над головними військовими злочинцями – близько 100 тисяч осіб (згідно висновків спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва).

Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр» створений Постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 р. № 308 „Про Державний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр» з метою вшанування та увічнення пам’яті жертв війни і політичних репресій.

                                                                  Український інститут національної пам’яті