22 січня 1919 року у Києві на Софійському майдані було проголошено об’єднання Західної і Східної України в єдину соборну державу та схвалено Універсал про Злуку Української народної республіки (УНР) і Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР).

„Віднині на всіх українських землях, розділених віками, Галичині, Буковині, Закарпатській Русі й Наддніпрянщині буде єдина велика Україна. Мрії, задля запровадження яких найкращі сини України боролися і вмирали, стали дійсністю” (з тексту Універсалу).

У відповідності до ухваленого документа, ЗУНР користувалася цілковитою автономією, збройні сили обох державних утворень об’єднувались, усім громадянам гарантувалися демократичні права і свобода. Об’єднання ЗУНР з УНР було спробою реалізувати споконвічні мрії українців про возз’єднання в єдиній державі.

Об'єднання УНР і ЗУНР стало моделлю цивілізованого демократичного збирання територій в єдиній суверенній державі. Етнонаціональна консолідація базувалася на таких засадничих принципах, як історичне самоусвідомлення спільності, ідеали свободи і незалежності, добровільне волевиявлення, опора на власні політичні і матеріальні ресурси.

Як засвідчила історія, Акт злуки мав декларативний і символічний характер. Сторони, що об’єднувалися, не мали достатньої кількості державотворчих сил, щоб вистояти в складних тогочасних умовах.

Все ж цей документ став могутнім виявом волі українців до консолідації, свідченням їх самоідентифікації, становлення політичної нації. Це був реальний крок до об'єднання українських земель, який і сьогодні істотно впливає на національно-політичні процеси в Україні.

Минуло багато років відтоді, але прагнення українців жити в об’єднаній, соборній державі завжди зміцнювало народ як зрілу світову спільноту, яка здатна будувати потужну миролюбну демократичну державу. Відлунням подій 1919 року став “живий ланцюг”, який утворився 22 січня 1990 року на підтримку соборності українських земель від Львова до Києва, об’єднавши Захід і Схід України.

Починаючи з 2012 року, 22 січня українське суспільство згадує і події осені 2004 року, коли значна частина населення стала на захист свого волевиявлення під час президентських виборів.

Враховуючи історичне значення процесів кінця 2004 року, які засвідчили волелюбність українського народу, його прагнення до свободи і демократичних цінностей, Президентом України був підписаний Указ №1209/2011 стосовно поєднання заходів з нагоди видатних подій 1919-го та 2004 років.

На відзначення цих подій у місті Києві, усіх регіонах України та за її межами за участю української громадськості проходитимуть урочисті та культурно-мистецькі заходи, науково-практичні конференції та уроки в школах, покладання квітів до пам’ятників діячам, які зробили вагомий внесок у державотворення.

Січень 2014 року, Генконсульство України в Барселоні